Олексій СЕМИКІН: «Дівчаток просто знищили через порушення системи»
Екс-тренер українських байдарочниць — про виступ українок у Ріо
- 25.08.2016 15:20
- 3698 просмотров
- 10 комментария
Метки
- ОИ-2016
- гребля на байдарках и каноэ
- Алексей Семыкин
Главные новости
Фееричное возвращение Ротаня: Днепр побеждает Зарю
-Футбол
46
14927
Федецкий и Олейник едут в Кельн, Раффаэль проверит Драговича и Юрченко
-Футбол
0
4447
Первый эль класико сезона и реабилитация Атлетико
-Футбол
0
6176
Екс-тренер збірної України Олексій СЕМИКІН, який готував жіночу байдарку в цьому олімпійському циклі, відповів на питання прес-служби ФКУ за підсумками виступу спортсменок на Олімпійських іграх. Вони посіли четверті місця в двох видах програми – байдарці-двійці та байдарці-четвірці на дистанції 500 метрів. Нагадаємо, саме під керівництвом Олексія Семикіна в 2015 році жіноча байдарка-четвірка вперше з 2004 року стала призером чемпіонату Європи, а потім на чемпіонаті світу завоювала олімпійську ліцензію. В липні Мінмолодьспорт звільнило тренера і на заключному зборі в Португалії учасниці Олімпійських ігор у веслуванні на байдарці тренувалися самі.
ОЛІМПІАДА-2016
— Розпочну з байдарки-четвірки. Побачив те, що, на жаль, і передбачував побачити у виступі четвірки саме в цьому складі. Човен з самого старту повинен вигравати, а не їхати позаду. Наверстати прогаяне на старті було вже важко. В 2004 році українська четвірка виїхала на старті попереду польського екіпажу та й так і фінішувала – третьою. Найголовнійший фактор для досягнення результату в цьому виді програми – це розгін човна. Дистанція коротка, тож доганяти потім дуже важко. Тут розгін програли.
Два основних екіпажі в світі – збірні Угорщини та Німеччини. Ми могли б боротися за золоту нагороду, якщо був би той склад, який я пропонував. Вийшло би це чи ні, життя би показало, але впевнений, що поборолися за вищі нагороди.
— Чому ви так впевнені?
— Тому що саме в «четвірці» Кічасова/Ахадова/ Тодорова/ Грищун я побачив найкращий розгін за останні чотири сезони. Побачив на дистанції 200 метрів на етапі Кубку світу в Рачіце. В Ріо «четвірка» програла не старт, а розгін. Перші п’ять-десять гребків – це старт, розгін – наступні п’ятнадцять-двадцять. Просто провалили розгін, от і все.
Є простий показник – модельні характеристики дистанції. Якщо ми готуємося до певних змагань, то ми напрацьовуємо модель проходження. Ця модель проходження в «четвірці» в період підготовки до Олімпіади не напрацьовувалася.
В «двійці» напрацьовувалася, але без нагляду. Це як дитина зростає без нагляду батьків – як трава біля дороги. А дитина, яка зростає з батьками, знає все, що треба робити.
Треба завжди робити свою гонку, це і Олімпіада показала. Ти будуєш свою модель, використовуючи свої кращі якості. Є модель, є план гонки, і ти його виконуєш, як, наприклад, іспанець в байдарці-одиночці на дистанції 1000 метрів – він чітко знав, що робить.
Треба виконувати свою гонку. В «двійці» Інна з Настею виконували свою роботу. Таку ж роботу вони провели і в «четвірці», але для «четвірки» повинна була бути інша модель.
А якщо б в «четвірку» сіла Кічасова, яка володіє якостями спринтера – вона «двохсоточниця», Ахадова, яка може зірвати човен, а також Тодорова, то це три локомотива, які могли б зірвати човен, а Грищун вже б на фініші допрацювала. Маша Повх – це не та людина, яка могла б зірвати човен. Тут і вага спортсмена, особливо загребного, теж має значення – а Кічасова міцніше, ніж Повх. Плюс вона більш різка в плані старту. І це все складові загального успіху.
ЗАГРЕБНИЙ
— Досвід загребного має значення?
— Звичайно ж. Кічасова напрацьована як загребна на багатьох міжнародних стартах – чемпіонати Європи, світу, Європейські ігри. Загребними не народжуються, ними станють. Для того, щоб виростити загребну, потрібен час. Над цим ми і працювали останніми роками.
— З ваших слів, загребний – чи не найголовніший елемент в «четвірці»…
— Так і є. Свіжий приклад – виступ чоловічої німецької байдарки-четвірки на дистанції 1000 метрів на Олімпіаді, яка стала чемпіоном з перевагою декілька корпусів. Вони виграли чисто на загребному. Ви б бачили, що він творив. Решта членів екіпажу просто робили свою роботу, а загребний просто давав їм робити цю роботу. От і все.
— В чому майстерність загребного?
— Дати працювати іншим спортсменам в екіпажі. Будь-який тренер це зрозуміє. Дати працювати іншим, а не тягнути ковдру на себе. Якщо загребний «вмер» на дистанції, то «вмер» весь човен. А це трапиться в тому випадку, якщо він працюватиме, як «одиночник».
— Марія Повх такого досвіду, як Марія Кічасова, не мала…
— Вона не мала такого досвіду, тому що в неї початково менше здібностей для загребного. Вона хотіла б там сидіти, і на цьому наполягала. Але тренер визначає ролі в екіпажі, виходячи зі здібностей спортсменів, щоб отримати на фініші якомога кращий результат. Спортсмен не повинен це визначати.
В 2004 році олімпійська «бронза» була завойована більшою мірою саме через це, що правильно були визначені ролі. Тренери прийшли до компромісу, хоча Сергій Дубінін довго не погоджувався із Сергієм Чухраєм, але Олена Череватова була кращою загребною, ніж Інна Осипенко, а Інна була справжнім мотором цього човна. Так визначили ролі, в підсумку – «бронза».
Після переможного заїзду на дистанції 200 метрів на етапі Кубку світу в Рачіце, коли замість Марії Повх, яка захворіла, на другий номер сіла Світлана Ахадова, я Повх так і сказав: «Човен в такому складі сильніше, швидше та потужніше».
І потім на чемпіонаті України цей склад пройшов з рекордним результатом для України в цьому виді човнів.
СИСТЕМА ВІДБОРУ
— Згідно системи відбору склад олімпійської байдарки-четвірки повинен був визначитися за кращим результатом на етапах Кубку світу в Дуйсбургу та Рачіце. Саме на систему відбору кивають керівники Мінмолодьспорту, говорячи, що ви ії порушили. Їй треба слідувати, так?
— Відповім наступним чином. Як ви вважаєте, я зможу вибрати крісло Ігорю Жданову? Гадаю, що ні, адже не знаю, чим він керується при його виборі. Гадаю, що він не може вибирати склад байдарки-четвірки, тому що він не розбирається в цьому. Ось таке порівняння, можливе грубе, але, думаю, що ви зрозуміли, про що я говорю.
Вирішуйте, Ігорю Олександровичу, свої кабінетні питання, питання з фінансування спорту, і не заважайте тренерам працювати.
У мене як у тренера одна система – результат. У мене чимало людей пересиділи в цьому човні, чимало людей пішли. Повх – в збірній дуже довго. Можливо, вона б і залишилася в «четвірці», в тому складі, що визначив я, якщо екіпаж з Ахадовою не проїхав би краще. Я вирішив, що цей екіпаж краще, але за мене вирішили по-іншому.
Згідно системи відбору екіпаж «четвірки» комплектує тренер, який підготував екіпаж байдарки-двійки, котрий виграв Кубок України. Комплектує з тих, хто посів перші п’ять місць в одиночці на цих змаганнях. У мене не було можливості провірити п’яту людину на олімпійській дистанції, і я про це не раз говорив на численних зібраннях в Міністерстві. На олімпійській дистанції було всього два етапи, і на них ми випробували відповідно два екіпажі. Через хворобу Марії Повх на етапі Кубку світу в «четвірку» замість неї сіла Світлана Ахадова, а Марія Кічасова була загребною. І тоді свої слова про те, що Ахадова «не командниця» я взяв назад. І ії можна накатати. І я це робив, я і не помилився. Накатували ми цей склад на зборі в Обухові в червні, який Міністерство, до речі, не профінансувало.
Потім вони [Міністерство] взяли і посадили в човен Повх замість Кічасової. І що ми маємо? Четвертий результат.
Говорять, що четверте — це дуже добре, а я скажу, що це дуже погано, якщо брати до уваги те, що розмова тоді йшла тільки про золоту медаль. Хоча з іншого боку, це другий результат в історії українського веслування в цьому виді веслування.
Система відбору була прописана криво. І вважаю, що цю систему треба виправляти, а не виконувати. Виправити і зробити ії такою, щоб човен завоював медаль, а ще краще – виграв. Виправили ж систему відбору, яка була початково. Спочатку була система відбору через «одиночки» та етапи Кубку світу, потім ії поміняли. Основною для відбору стала «байдарка-двійка, 500 м» — екіпаж-переможець Кубку України ставав основою олімпійської «четвірки», а тренер, який підготував цю двійку, отримував право комплектувати «четвірку» в Ріо. Ось така цікава система відбору. Чому і для кого це було зроблено? Здогадуюсь, але точно не знаю. Але вже тут час для підготовки «четвірки» був втрачений, адже готували саме двійки (двійка Тодорова/ Грищун перемогла на Кубку України з результатом 1.46,80, у екіпажу Повх/ Ахадова – 1.48,05. – прес-служба).
І на мій погляд, боротьба з німкенямми в Рачіце – це була боротьба за олімпійське «золото». Тоді ми програли сірниковий коробок, а на дистанції 200 метрів виграли у тих же німкень півкорпуси. Перемога над білорусками в Дуйсбургу – це не показник.
ЯК ПОСАДИТИ В «ЧЕТВІРКУ» ПОВХ? ДУБЛЬ!
— Наприкінці червня пройшла низка засідань в Міністерстві за вашою участі та байдарочниць…
— На цих засіданнях вирішувалось одне питання: «Як посадити в «четвірку» Повх?». Говорили, що я порушив всі критерії відбору. Ображали мене і не раз, і в присутності дівчаток. Вся проблема для них була в тому, як посадити в «четвірку» Марію Повх. Не знаю, за якими причинами реально. Але нам вселяли думку, що була порушена система відбору. Може, і так, але такі порушення були і в других видах спорту – ми ж спілкуємося між собою. Кого треба протягнули – по-простому скажу – протягнули. В цьому сенсі Олімпіада в Ріо нічим не відрізнялася від інших. Напевно, винні в цьому ті, хто дуже добре знає цю систему, ті люди, хто упродовж багатьох років сидіть в Міністерстві.
— Які були ваші доводи?
— Мої доводи були в тому, що екіпаж Кічасова/Ахадова/ Тодорова/ Грищун показали кращій результат на чемпіонаті України в Дніпрі. Показали при штилі, без попутного вітру. І саме це говорило про те, що саме це найсильніший човен. Але саме в цьому я порушив систему відбору. Так, я порушив систему відбору, але порушив лише в тому, що створив найсильніший за чотири роки екіпаж.
— В чому конкретно було порушення?
— Порушення було в тому, що я не виставив на чемпіонаті України найсильнішій екіпаж за підсумками етапу Кубку світу. Головний тренер збірної Олексій Мотов, як він тоді мені сказав, включив чиновника: «Я буду за той човен, який по часу проїхав швидше». Хоча в Дуйсбургу був сильний попутний вітер. На чемпіонаті України, як я говорив вище, стартував екіпаж, який я вважав сильнішим – Кічасова/ Ахадова/ Тодорова/ Грищун.
— Незважаючи на результат чемпіонату України, на спільній нараді виконкому Федерації каное України та тренерській нараді, було прийняте рішення, що в екіпаж увійдуть Марія Повх, Світлана Ахадова та Інна Грищун, а Марія Кічасова буде запасною. Як це розуміти?
— Олексій Мотов мені сказав: «Давай запишемо запасною Кічасовою, а потім все це повирішуємо». Ось так і повирішували – два четвертих місця.
— Як ви вважаєте, чи можна було закрити очі на систему відбору та піти назустріч тренеру заради результату?
— Не закрити очі, а скорегувати. Вони (чиновники Мінмолодьспорту) говорили, що могли б це зробити, написавши докладну. Нічого цього не було зроблено. Нічого.
Можу чітко сказати, що Леонід Мирський мені дзвонив 2 червня (через три дні після закінчення етапу Кубку світу в Рачіце, за тиждень до чемпіонату України. – прес-служба) і разом з Ніною Уманець та Миколою Костенко жорстко наполягали на своєму: «Ти повинен поставити човен, який переміг в Дуйсбурзі». На що я сказав, шо не буду розвалювати найсильніший човен. Вони говорили потім на нарадах, що ми «пропонували поміняти човен». Цього не було.
Якщо б у мене був хоча б один шанс зачепитися за цей човен за системою відбору, я би першим прибіг в Міністерство та сказав: «Давайте щось міняти, а потім розберемося».
Але мене ніхто не чув в Міністерстві. Ніхто. Вони говорили, що все буде за законом, тобто за системою відбору, яка дуже далека від ідеалу. І вона не завжди витримувалася. Взяти хоча відбір в каное. Прописано, що контрольних стартів повинно бути три, але на третьому етапі – чемпіонаті України – каноїсти-майбутні учасники Олімпійських ігор не брали участь. А це порушення системи відбору. Втім, як говорять, переможців не судять. До речі, вітаю Дмитра Янчука, Тараса Міщука та їх тренера Миколу Мацапуру з олімпійською «бронзою» — це неймовірна праця.
Я це говорю для того, щоб люди зрозуміли, що компроміс був цілком можливий, якщо б чиновники просто почули мої доводи, а не наполягали на варіант із Повх. Дівчаток просто знищили через порушення системи, а в противному випадку – медаль була цілком реальна.
Ще раз про систему відбору. Вона була, по суті, висмоктана з пальця. Взагалі, дивно, що за шість олімпійських циклів Міністерство так і не випрацювало єдину, чітку систему відбору у веслуванні. Це просто смішно. А мені чиновники заявляють, що я повинен це робити. А може моя справа підготувати човен так, щоб він завоював медаль?!
Спортивний чиновник, як на мене, просто повинен повірити тренеру. Тренеру, який підготував човен, який завоював олімпійську ліцензію після 12-річної перерви. Я виконав всі умови чотирирічного контракту.
ЯК ПОСАДИТИ В «ЧЕТВІРКУ» ПОВХ? ДУБЛЬ 2
— Була інформація, наприкінці червня в Дніпрі повинні були проводитися контрольні гонки, за підсумками визначився би склад «четвірки»…
— Так, такий варіант, який передбачав заочне змагання різних складів четвірок, був, і на нього всі погодилися. Але незабаром відбулося нарада у Ігоря Гоцула (перший заступник міністра молоді та спорту. – прес-служба), який сказав: «Цих гонок не буде. Буде контроль в одиночках, чи буде той склад, який ми назвемо». Тобто склад з Повх.
Але контроль в одиночках для визначення складу «четвірки» — це просто смішно. Це те ж саме, що в футболі воротаря поставити в напад, а нападника – на ворота. У загребного особливі функції, про що я говорив вище, і старти в одиночках ніякої інформації в цьому сенсі не дають.
Так, мені потім говорили, що треба було просто зливати «Дуйсбург». Але Настя Тодорова та Інна Грищун ніколи не припускалися подібних компромісів, вони завжди працювали тільки на результат. «Дуйсбург» ніхто не злив. Виграли перше місце. А ось чому ми посіли друге місце в Рачіце, коли Повх захворіла, треба запитати вже ії саму. А чому захворіла? Може, тому, що вже вона вже знала, що сидіть в олімпійській четвірці? Звісно, це риторичне запитання.
Мені у відділі кадрів сказали, якщо ви не звільнитесь, то не буде підписаний зарплатний табель для співробітників відділу олімпійських видів спорту. Не знаю, чому було так зроблено. Я написав заяву.
ЗАКЛЮЧНИЙ ЗБІР
— Ви могли поїхати на збір в Португалію з цим складом «четвірки», на якому так наполягали спортивні чиновники?
— У мене не було бажання працювати з «четвіркою» в Португалії в такому складі. Як я буду працювати з людиною, яка вилила на мене за останній час стільки бруду, скільки я не чув за все своє життя? Так, розумію: «На війні, як на війні», але лити бруд – це остання справа. Я розмовляв з дівчатками на тему участі в заключному зборі, але переступити через себе, через своє «я» не міг. Не міг поїхати.
— Варіант зі збором в Обухові не розглядався?
— Ні. Адже Міністерство заборонило проводити на базі в Обухові збори національної збірної України. І Юрію Чебану в тому числі. Його збір був оплачений його клубом – ФСК «Хімік». А щодо збору в Португалії мені незрозумілою. Чомусь було вирішено, що адаптація до Бразилії після збору в цій країні пройде м’якше. Не тут-то було. Як була на шостий-сьомий день яма, так вона і залишилася.
ОСТАННЯ НАРАДА
— Розкажіть, що відбувалося на останній нараді в Міністерстві, після якої було все вирішено.
— Вона пройшла доволі швидко – хвилин двадцять. Виступили Жданов, Уманець, Мирський, спортивні керівники з областей, наскільки я зрозумів – вони напевно дуже розбираються у веслуванні (з посмішкою). Потім дали слово мені, але, як об стінку горіхом. Мене знову ніхто не почув.
Наприкінці було сказано: «Чи «четвірка» їде в такому складі, що ми запропонували, чи «четвірка» взагалі не їде на Олімпіаду». Тільки за системою відбору. Жданов сказав: «Я не дозволю порушувати систему відбору». Не один раз до цього порушили, а тут проявили принциповість (з посмішкою).
Потім покликали дівчаток, і сказали те ж саме, тобто на Олімпіаду взагалі може ніхто не поїхати. Був шантаж і іншого плану – на тему допінгу, про що говорила Настя Тодорова в своєму інтерв’ю Олександру Гливинському: «Якщо не погодитесь на склад, який ми пропонуємо, у вас знайдуть допінг». Як на мене, це був шантаж.
МАЙБУТНЄ
— Чи бачите ви себе в українському веслуванні після цих подій?
— Напевно, жодна людина не хоче поміняти свій дім на казенний. Я теж не хочу міняти свій дім на інший. Але якщо залишаться такі умови роботи, я не зможу своєю роботою прогодувати свою сім’ю. Говорять, що квартплата за трикімнатну квартиру складатиме незабаром 3500 гривень, а я в сумі отримую шість тисяч.
Я готовий працювати з українською байдаркою. Мені навіть цікаво і з чоловіками працювати. Говорять, що це вид, який зникає, а мені цікаво в ньому попрацювати. Я готовий. Але повинно бути нормальне фінансування спортсменів і тренерів.
Майкл Фелпс десь написав, що він споживає 12000 кілокалорій за добу. Шахтарські норми в радянські часи, як мені розповіли знаючи люди, складали 8000 кілокалорій. Впевнений, що спортсмен за цим показником знаходиться десь поруч, десь вдвічі менше, ніж у Фелпса – шість тисяч. А це п’ятсот-шістсот гривень на добу. Якщо так буде, тоді можна говорити, що ми створимо збірну, чи спортсмена, який виграє золоту олімпійську медаль. Поки ми не доб’ємося цих п’яти-шести тисяч кілокалорій, нічого не буде.
Приведу простий приклад. Хорошу собаку треба годувати елітним кормом, щоб вона виросла здорова та міцна. Чому тоді спортсмена можна годувати, вибачте, г….м?! Неможливо зробити чемпіона зі спортсмена, який недосипає та недоїдає. Чому йдуть тренери? Вони йдуть більшою мірою не за зарплатнею, а за умовами, і за своєю роботою. «Там» вони можуть зліпити спортсмена. Але не маючи умов, це неможливо зробити. Дайте нам умови, ми гризтимемо землю. Будуть умови, я готовий тут працювати, готовий гризти землю. Чому ні. Я люблю свою країну. Дуже люблю.
